Хто хоче окунутися в кохання по самі вуха, рекомендую. Я прочитала всі книги цього автора і останню «Любов народжується в мовчанні». Це натхнення. Так, саме натхнення, творчим людям рекомендую в квадраті. Ви будете писати чи малювати, чи ще щось творити під враженням роману. Не буду описувати сюжет, щоб не спойлерити тим хто не читав. Але знайте, що ви втратили найромантичніші години, якщо не прочитали роман Аліни Росс. Це не просто книга і якийсь новий романчик. Реально, читаєш і просто окунаєшся у сюжет. Хочеться читати не відриваючись і щоб ця казка не кінчалась. Коли я дочитала я дуже розчарувалася… Не тому, що книга закінчилась якось не так а тому, що вона просто закінчилася. Я чекаю продовження, не знаю чому але мені здалося, що ця сюжетна лінія має продовження. Цікаво у автора така ж думка))) Хто любить літо? Хто чекає цю пору року і кайфує від неї? Хто романтик по життю? Беріть і читайте, надихайтеся. Ви будете задоволені на 1000%. Автору бажаю натхнення і чекаю нові історії в яких я знов буду впізнавати себе в героях. Це мабуть саме цікаве і містичне… Я ніколи не читала книгу, щоб ось так бачити себе в рисах, поведінці, почуттях. Наче автор знає саме мене і писав для мене. Неймовірно.

Попередній роман автора Alina Ross «Два Річарди» я прочитав на одному диханні — настільки легко і цікаво вона пише (з письменницею познайомилися ми 6 років тому, коли вона як журналіст брала інтерв’ю у моїх сина і доньки). А коли Аліна повідомила, що написала черговий роман, але сумнівається, чи зможе його самотужки видати, я запропонував свою допомогу, знаючи, як непросто молодому автору торувати шлях у неосяжний світ мистецтва. Тепер, власне, про сам роман «Любов народжується в мовчанні». Знову прочитав швидко, легко, із задоволенням. Книга не відпускає надовго. Хочеться знати, що там в наступному епізоді, на послідуючій сторінці. Сюжет видається зовсім реальним. Гарно подані емоції, роздуми і переживання героїв. Природа рідного краю виписана з любов‘ю художника. Протягом читання співставляв свій досвід, свої переживання з тими, які переживали Олексій та Марі. Сподобалось і те, що автор дає можливість (спонукає) додумати самому подальший розвиток подій після завершення читання. Звичайно, рекомендую книгу для читання і юним, і дорослим. А для сина і доньки уже маю по примірнику.

Отримала насолоду від прочитання. Соковито, мрійливо, романтично - витримані всі канони любовного роману, і з перших сторінок знаходиш свій оазис від втоми буденщини. Чуттєвість і дитяча насолода від життя у романі "Любов народжується в мовчанні" - ось що захоплює, вириває тебе із реальності і лишає п'янкий післясмак. Надихає інакше сприймати реальність, помічає і радіти від дрібниць довкола. А ще вірити в шалене й чисте кохання. Рекомендую. Ця книга робить людей щасливими, огортає в літо.

Доброго дня! Сьогодні взяла сама в себе вихідний), і дочитала вашу книгу. Неквапливо, з комами і крапками. Проникливо і життєво. Не було чути ні поспіху в написанні, ні пауз, ні нещирості. Гарно складені речення і просто ідеальна українська, зі смаком. Читала із задоволенням. Пишіть наступний роман, буду рада бути читачем! Бо якось прочитала, і маю відчуття «недопитоі кави», сумно, що книга закінчилась. Давно так не було, щоб саме неквапливо, до останнього слова хотілось вичитати та щоб далі було. Екранізація буде теж гарною.

"Любовь рождается в молчании" с самого названия западает в душу. Выдержанный, чувственный роман без речевых штампов. Это твой настольный "клубничный пирог". Он заполнит летние вечера, а в холод, несомненно, подарит тепло любви, оставленное на страницах. Истинное удовольствие, иметь возможность, благодаря автору, прочувствовать вкус, звуки, ощущение высоты, ветер, неловкость, сердцебиение в висках и отчаяние, лишь только открыв книгу. Чувства, которые рождаются в мыслях, набирают силы и выливаются в спелую любовь. Природа. Наша природа. Она наполнила эту историю своей силой и чистотой.

Одним словом, «Любовь рождается в молчании» - книга, с которой не захочется прощаться. Со мной случилось редкое, но немыслимо точное, стопроцентное попадание в самое сердце искушённого книгомана! Казалось бы, что нового можно рассказать о любви? Все сюжеты написаны, чувства знакомы, а повороты предсказуемы. Точно все? Ответ знают авторы современной прозы. И если вы видите незнакомое до сих пор имя на полке любимого книжного магазина, будьте уверены – садясь за черновик будущего романа, писатель миллион раз задал себе вопрос: «Сумею ли я открыть любовь с новой стороны?». И не всегда получил утвердительный ответ. Alina Ross нашла удивительные слова для своей новой истории. Читая «Любовь рождается в молчании», вы словно смотрите увлекательный фильм. Одни диалоги чего стоят! Разноязычные, немногословные, но вместе с тем такие глубокие! Кстати, по замыслу автора, герои не всегда общаются словами, точнее используют речь в том крайнем случае, когда нужно подчеркнуть главное. Расставить точки над i. Указать границы дозволенного. Пожелать друг другу счастья. Возможно, кому-то новый роман покажется легкомысленной летней сказкой и фантазией. Наверняка найдутся скептики, кто неоднократно за чтение отпустит колкость, что в жизни все иначе. И что сытую спланированную жизнь в успешной стране не меняют на внезапно нахлынувшие эмоции на родине предков. Что реальность приукрашена и что семейные лодки разбиваются об быт чаще, чем мы того желаем. Возможно, кто-то скажет, что романы о любви – пройденный этап и мир проживет без этих психологических сюжетов. Возможно, кто-то подарит вам эту книгу и таким образом скажет о самом важном. Возможно, вы сами захотите провести этот август в предвкушении волшебства. На чье мнение опереться, какую эмоцию принять первой, с кем согласиться или поступить по-своему… Выбор всегда за вами. Пусть так и будет. Благодарю Alina Ross за невероятное. Это магия. До следующих книг!

Мне посчастливилось узнать о романе «Два Ричарда» ещё до его публикации. Я с интересом ловила частицы в соцсетях и пытливо ожидала, когда смогу прочитать его целиком. Каждый раз я чувствовала внутренний отклик и желание встретиться с ним лично. Я даже оплатила предзаказ и собралась на встречу с автором. Помню, как на презентации ждала момента, чтобы приступить к таинству прочтения. Приближались новогодние праздники. Это совпадало с сюжетом романа и будоражило моё воображение. Книги я выбираю по внутреннему импульсу. И на этот раз он был очень ярким. Меня, как психолога, привлёк жанр - психологический роман. Как женщина, я искала подсказки для своей личной жизни в трогательной истории. Тогда я ещё не знала, насколько он про меня и для меня. Оказавшись наедине с книгой, я попала в некую реальность, которую ощущала своей. Считывала подсказки и укрепляла веру в собственную счастливую историю. Благодарю за возможность так легко и с удовольствием найти ответы на свои вопросы! P.S. Сюжет вы прочитаете сами. Хочу лишь посоветовать, чтобы вы обращали внимание на свои чувства во время чтения романа «Два Ричарда».

З автором роману «Два Річарди» ми познайомились задовго до виходу книги в світ — Аліна якось брала інтерв‘ю у наших дітей під час проекту «Творча спадщина». Тому бажання прочитати твір виникло відразу, як тільки він був презентований. Звичайно, я здогадувався, що роман цей жіночий, а може, навіть дівчачий, зважаючи на вік письменниці. Але мене це також приваблювало як батька дорослої незаміжньої доньки. Отримавши книгу, думав, що знайомитимусь потроху перед сном. Але, прочитавши перші 10 сторінок, я відклав роман до вихідних, бо зрозумів, що його потрібно сприйняти цілком і відразу. І в суботу, розпочавши читання, не заснув, поки не дійшов до фінальної сторінки. Можна сказати, поглинув «на одному диханні». Читається легко, мова приємна і зрозуміла. Сюжети не перевантажені надмірною деталізацією, що придає розповіді динамізму. Емоції, роздуми, переживання передані достатньо глибоко, іноді здавалось, що Аліна пережила все те сама. В тексті багато цікавих життєвих висновків, які я із задоволенням перечитував повторно. Подобається, що автор не каже, що і як варто робити — скоріше, вона запрошує до роздумів, що ж краще: емоційне від серця чи раціональне від розуму. І взагалі, чи буде героїня щасливою в результаті кінцевого вибору «свого Річарда»? Кому рекомендую читати? Жінкам, дівчатам та їх мамам і татам, молодим чоловікам. Тим, хто любить роздумувати над прочитаним, додумувати свої варіанти розвитку подій, хто нерівнодушний до долі тих, хто поруч. Автору ж бажаю натхнення, щоб порадувати нас новими душевними історіями.

Книга из разрдя "улетных" - как только берёшь в руки происходит полное погружение в мир героев. Так что желательно выделить себе отдельное время для чтения, иначе удовольствие будет не то. Я прочла книгу за 2 дня, если бы не домашние дела - прочла бы за сутки, не ложась спать - настолько интересный увлекательный сюжет. Автор настолько талантливо пишет, что с первых строк, будто включается параллельно кино в голове)) Читая, я "видела" героев и интерьеры в которых жила героиня. Они, полагаю, у всех будут разные, но мне понравилось, то что происходило перед внутренним взором! Легко читать, и очень увлекает и начинаешь сопереживать героям с первых страниц: где-то пускала слезу, где-то радовалась, где-то даже ладошки холодели от напряжения, и почти сразу взяла в руки карандаш, чтобы отмечать цитаты - все таки роман психологический и там достаточно мест над которыми можно размышлять и которые бывают в жизни каждой женщины. Книга ещё похожа на старшую сестру, которая помогает советом и учит слышать себя. И очень благодарна автору, что в конце история закончилась именно так как закончилась (без спойлеров :) )! Я очень люблю читать, особенно когда книга может "унести" с собой. Близкие "потеряли" меня на 2 дня))) Автор талант от Бога!

Книга мені дуже сподобалася. Читається дуже легко. Коли я її почала читати то вже не могла зупинитися, так мені було цікаво чим же все закінчиться. Головна героїня роману Еммі мені дуже імпонує. Молода, енергійна та впевнена в собі дівчина відкриває своє власне туристичне агенство. І невдовзі зустрічає своє справжнє кохання. Але все не так просто виявляється як хотілося. Через певні обставини вони не можуть бути разом. Хоча до нестями кохають один одного. Я проживала цю книгу разом із героями роману. Деякі епізоди викликали в мене навіть сльози. Хотіла б і я бути настільки сильною та впевненою в собі жінкою як сама героїня роману. Рекомендую всім прочитати роман Два Річарда. Від нього ви отримаєте лише позитивні емоції, яких нам так зараз не вистачає. Користуючись нагодою хочу ще раз подякувати Аліні, авторці книги Два Річарда, за такий чудовий роман. Думаю, що на цьому ви не зупинитесь і скоро ми будемо мати нагоду насолодитися не однією вашою книгою.

Скажу честно, пока я читала книгу, во мне играли совершенно разные эмоции и переживания. Иногда, я думала, что героиня - это прообраз самого автора. Иногда, что нельзя быть такой наивной. Порой я сочувствовала героине, но чаще - завидовала. Это роман для тех, кто хочет отвлечься от рутины унылых будней, бытовых проблем и неромантичного мужчины (если такой есть). Ты проходишь шаг за шагом в жизни героини вместе с ней, радуешься и грустишь. Здесь история о том, как выстоять и не сдаться, как верить и надеяться. История о любви. Настоящей. Не такой, которая сразу стала сказочным замком. О другой. Которую могут выстроить двое, шаг за шагом, через бури и грозы. История о важных людях и неслучайных встречах. Я уверена, что Алина вложила в "Два Ричарда" частичку своего сердца. Это чувствуется в каждой строчке, каждой главе. И это очень ценно. Ты веришь и растворяешься в истории полностью... Истории о настоящей любви...